Гніванська філія ліцею №1 ім. А. С. Макаренка Гніванської міської ради

Новини

Покликання - учитель

Відбулися педагогічні читання на тему: " Життя і педагогічна діяльність А. С. Макаренка"

Сьогодні держава покладає великі сподівання на тих, хто працює з дітьми, доручивши закласти фундамент свого майбутнього – навчити, виховати, всебічно розвинути, сформувати людину-творця, господаря своєї долі, патріота і громадянина. Таке завдання може виконати лише висококваліфікований, творчо працюючий педагог. Учитель – це не тільки той, хто навчає, а,в першу чергу, той, хто вчиться сам; хто своїм прикладом спонукає до творчого злету, до відповідальності за доручену справу день за днем, крок за кроком.

Як зробити ці кроки впевненими, необтяжливими, активними і бажаними; як досягти якомога кращих результатів? Відповідь на це питання – правильно організована безперервна самоосвітня діяльність педагога.

Питання самоосвіти у нашій школі неодноразово розглядалися під час засідань педагогічної ради, методичних об’єднань. А у передканікулярний період, 25 жовтня, відбулися педагогічні читання «Формування особистості в педагогічній спадщині А.С.Макаренка», підготовлені творчою групою МО суспільно-гуманітарного профілю ( керівник Корчак Н.І.). У ході педчитань присутні мали нагоду переглянути цікаві відеоролики: «Посвята А.С.Макаренку», «Сімейна таємниця А.С.Макаренка», презентацію «Життєвий шлях і педагогічна діяльність А.С.Макаренка».

Обговорення почутого і переглянутого набуло дискусійного характеру. Застаріли чи ні педагогічні ідеї А.С.Макаренка сьогодні? Чи потрібні нам його ідеї виховання колективу, громадська думка і традиції, принцип єдності і вимогливості, досвід підпорядкування в колективі?

Учасники педчитань дійшли висновку: твори видатного педагога цікаві тим, що він ненавидів шаблонів і стереотипів у вихованні, так як у кожному своєму вихованці бачив особистість, не забуваючи при цьому про роль суспільства взагалі і колективу зокрема.

Особливої уваги заслуговують вислови педагога, які можуть стати життєвим кредо: «…наші діти — це наша старість». «Виховання відбувається завжди, навіть тоді, коли вас немає вдома». «Наше педагогічне виробництво ніколи не будувалося за технологічною логікою, а завжди за логікою моральної проповіді. Це особливо помітно в області власного виховання ... Чому в технічних вузах ми вивчаємо опір матеріалів, а в педагогічних не вивчаємо опір особистості, коли її починають виховувати? ».

«З вершин « олімпійських » кабінетів не розрізняють ніяких деталей і частин роботи . Звідти видно тільки безмежне море безликого дитинства , а в самому кабінеті стоїть модель абстрактної дитини , яка зроблена з найлегших матеріалів: ідей , друкованого паперу , манілівських мрій ... « Олімпійці » зневажають техніку. Завдяки їх пануванню давно захиріла в наших педвузах педагогічно технічна думка , особливо у справі власного виховання . У всьому нашому… житті немає більш жалюгідного технічного стану , ніж в області виховання . І тому виховна справа є справа кустарна , а з кустарних виробництв - найбільш відстала ».

«Немає дефективних дітей, є дефективне відношення до них дорослих».

«Навчити людину бути щасливою — не можна, але виховати її так, щоб вона була щасливою, можна».

Дуже важко жити молодій людині в суспільстві з розмитими моральними гранями і легко загубитися, якщо у неї немає міцної правильної життєвої позиції. І тому розмова про педагогічну спадщину А.С.Макаренка, що відбулася під час педчитань, особливо актуальна.