Новини

    Вголос про «наболіле»


     



    Численні реформи української шкільної освіти - введення 12-тибальної системи оцінювання, перехід до   12-тирічної шкільної програми, пропозиції повернутися до десятирічки, введення зовнішнього незалежного тестування для випускників базової школи дуже хвилюють освітян. 
      Сьогодні з'являються публікації "експертів від освіти", які критикують 12-тирічну школу і тестування , виступають за повернення до 10 років навчання у школі.

    Саме тому темою розширеного ( присутні керівники МО школи, члени атестаційної комісії) березневого засідання  МО суспільно-гуманітарного профілю було питання: «Чи є нагальною проблема 12-тирічної освіти?»

     Жваве обговорення проходило у формі «дискусійної панорами» із використанням методу «кинутої  рукавички».

       «Наболіле»: питання профілізації, спеціалізації, матеріальна база сучасної школи в умовах економічної кризи – нікого не залишило байдужим.

    «Передбачається, що з початкової школи і аж по 9 клас не буде ні профілізації, ні спеціалізації. І це, в принципі, зрозуміло: визначити у віці 5-6 років, яка спеціалізація найбільше відповідає здібностям і талантам дитини, складно.

    Зараз, вибираючи спеціалізовану школу, батьки найчастіше орієнтуються не на дитину, а на власні бажання, зв’язки та можливості гаманця. Нова норма означає, що вступні “співбесіди” з усіма корупційними складовими (“благодійні внески”, репетиторство із вказаними адміністрацією вчителями, платними підготовчими курсами при школах, вузах) залишаться в минулому, – зазначила у вступному слові керівник МО Корчак Н.І.–Хочеться вірити, що додатковий 12-й рік навчання дозволить збалансувати програми і розвантажити учнів, позбавивши їх громіздких домашніх завдань та великої кількості уроків.

    Ігор Лікарчук, директор УЦОЯО, вважає: “Обов’язкове перебування у школі не повинне означати автоматичного отримання документа про освіту. Має бути законодавчо закріплено, що держава зобов’язується навчати кожну дитину в школі до певного віку. Проте це не означає, що він має бути таким, щоб дитина обов’язково здобула повну загальну середню освіту. Але результати навчання мають оцінюватися системою зовнішнього незалежного оцінювання. Система “сам вчу, сам приймаю іспити”, яка існує сьогодні, має бути ліквідована. Результати навчання мають визначатися через систему незалежного оцінювання. І не так важливо, скільки років знадобиться батькам, аби таку освіту дати своїй дитині, ─ 10 чи 12.

    Я не бачу предмета дискусій – скільки років навчатися. Важливіше ─ у якій формі це робити і з яким змістом. Ми бачимо лише одну форму здобуття освіти ─ шкільну. І одну усталену форму організації навчального процесу ─ класно-урочну систему. Вона незмінна сотні років. Ми змінювали тільки методи навчання (і то в багатьох школах вони незмінні з часів Ушинського). Для мене важливіше те, що саме за цей час зміниться”.

    Очевидно, що втілення будь-яких ідей пов’язане з ризиками.  І дуже не хочеться, щоб проблемою став формальний підхід до запровадження 12-тирічки, при якому відбудуться тільки зовнішні зміни».

    У ході обговорення  звучали різні думки

    «Неможливо щось змінити в освіті без змін у системі підготовки та підвищення кваліфікації вчителів. Якщо ми говоримо про відхід від класно-урочної системи, потрібно змінити систему оплати праці педагогів ─ відмовитися від погодинної оплати», – зазначила учитель української мови і літератури Вдовиченко О.С.

    «Оскільки ідеї Закону про освіту, пов’язані з 12-тирічкою, торкаються корупційних складових (вступні внески, конкурсний відбір, підготовчі курси) та реорганізації мережі шкіл, можна здогадатися, який опір їм чинитиметься», – підкреслила учитель англійської мови Олімова М.О.

    «Проблемою буде вже традиційне недофінансування освіти, а отже ─ складність створення матеріальної бази для профільної школи. Особливо в селі», – наголосила учитель історії Рога О.Д.

    «Так, при оцінюванні чинних навчальних планів і програм батьки та вчителі майже одностайні у своїх судженнях: навчальні програми перевантажені інформацією, а співвідношення годин та обсягу дисциплін, що вивчаються, не збалансовано. Більшість опитуваних батьків (більше 75 відсотків) вважає, що їхні діти не можуть опанувати навчальний матеріал самотужки. Характеристика самими учнями шкільного середовища також свідчить про наявність гострих проблем. Більш як третина учнів не задоволена школою, 30 відсотків відчувають складність навчання, до 50 відсотків — втому від занять. А це, безумовно, призводить до збільшення кількості хворих дітей», – такою думкою поділилась учитель української мови і літератури  Шутак Т.С.

    «Не хочеться, щоб освітяни, учні і батьки стали заручниками чергового експерименту: додається один рік у старшій школі, а потім стягається туди матеріал за І курс університету. Давайте вчити мислити”, – наголосила учитель української мови і літератури Тітова І.Ю.

    «Намір разом з ухваленням нового закону задекларований у тексті Коаліційної угоди як складова соціально-гуманітарної реформи.

    До початку літа законопроект має бути внесений у Верховну Раду. І надіємось, що цей законопроект не стане черговим «випробуванням на міць», а  принесе користь освітянам, учням, батькам, державі. Адже від успішного вирішення проблем освіти на сучасному етапі залежить наше успішне майбутнє»,–підсумувала Наталія Іванівна.

     Крім того, члени МО заслухали творчий звіт (презентацію із напрацюваннями) колеги, що атестується, учителя української мови і літератури Вдовиченко О.С., обговорили ряд організаційних питань.

     

                       Керівник МО учителів суспільно-гуманітарного профілю Корчак Н.І.

     



    30.03.2015 | Aдмін

    Вернутись назад