Гніванська філія ліцею №1 ім. А. С. Макаренка Гніванської міської ради

Новини

До витоків української педагогіки

До витоків української педагогіки звернулись учителі під час педагогічних читань, які пройшли у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №3 м.Гнівань 31 жовтня.

Члени методичного об’єднання класних керівників «Наставник» підготували для ознайомлення і обговорення питання «Козацька педагогіка», члени МО учителів природничо-математичного профілю – «Просвітницька та педагогічна діяльність М.Костомарова».

У ході педчитань присутні переглянули презентації, ознайомились із цікавими фактами біографії М.Костомарова, його педагогічною діяльністю.

Розгляд питання «Козацька педагогіка» розпочався із традиційного «Козацького маршу». Далі, відповідно до плану, учителі виокремлювали найцікавіше, те, чим можна зацікавити сучасних школярів і що можна взяти за основу у вихованні сучасному вчителю.

Проблема виховання громадянина постала перед людством тоді, коли виникла перша держава. І актуальною вона буде доти, поки держава існуватиме як соціальний інститут. Адже існує пряма залежність між державою і людиною. Якісно нову демократичну державу можуть створити лише свідомі громадяни, які люблять Україну, свій народ, націю і готові самовіддано служити їх інтересам.

Могутні пласти духовності українського народу – це наше невичерпне джерело енергії, сили духу, які через національне виховання можуть передаватися кожній дитині, підлітку і юнакові.

Загальновідомо, що національні, зокрема, козацькі виховні традиції і звичаї є нині порятунком для „зголоднілої” на душевність і духовність сучасної молодої людини.

Ніщо не повертається в традиційних формах, час диктує свої. Не всі форми відповідають сучасності і в козацькій педагогіці: нині інший тип виробничих відносин, побуту, потреб та свідомості. Але дух не втрачає сили, енергії, цілеспрямованості до мети. Тому не можуть не використовуватися такі принципи козацької педагогіки, як любов до сім’ї, роду і нації; до рідної природи, оселі, землі; дух лицарства (побутового, військового і державницького) і волелюбності, життєносний дух побратимства; дух особової, соціальної і національної самосвідомості, гідності.

Вирішальну роль у кристалізації українського характеру відіграла саме козацька освіта – педагогіка самопізнання та самореалізації, особової й національно-релігійної самосвідомості, філософії жити по-людськи: чесно і совісно, патріотично й професіонально, на засадах демократії і свободи, красиво і просто.

Епоха козацтва створила багатогранну, глибоку духовність, що стала гордістю і окрасою української національної культури . Козацтво було, в кращому розумінні цих понять, аристократією національного духу, високоморальною елітою своєї нації. Палкий український патріотизм козаків був могутнім стимулом до державотворчого і незалежного життя.

Історія вчить: поки козацтво було могутньою суспільною культуротворчою, морально-духовною, національно-патріотичною потугою, доти Україна зберігала свою незалежність чи автономність.

Цей багатющий досвід інтелектуального, морального, військово-патріотичного, фізичного, естетичного виховання є тією надійною основою, на якій і можна, і потрібно виховувати громадян Української держави XXI століття.

Школа стоїть біля витоків духовності її випускників. Це єдиний соціальний інститут, який, виховуючи учнів сьогодні, працює на перспективу. А побудувати успішну незалежну державу неможливо без соціально свідомих, вільнолюбивих, високодуховних громадян, зорієнтованих на загальнолюдські цінності, здатних примножувати кращі традиції нашого народу, опираючись на історію та культуру рідної держави. І завдання педагога – докласти максимум зусиль для формування і виховання цих якостей у школярів, опираючись, у першу чергу, на власне українську педагогіку, на те, що нам рідне і близьке по духу.

Учитель зарубіжної літератури Корчак Наталія Іванівна